Кропивничанам, які хоч трохи цікавляться політикою, давно відомо, що місцева «демократична опозиція» знаходиться під п’ятою місцевої ж «Батьківщини», яка у своїх рядах пригріла чимало одіозних регіоналів. Тепер завзятими «батьківщинцями» стали «металіст» та ларінський «відкатчик» Дмитро Терзов, який відомий містянам тим, що, не покладаючи втомлених від металу рук, заносив тодішньому однопартійцю-губернатору по 50 гривень з тонни. Вічний друг і сусід Терзова по міськрадівському «сідалу» - Роман Розгачов, відомий кропивничанам тим, що за сприяння колишнього керівника міськуправління ЖКГ Хачатуряна, за кошти міського бюджету вимостив «автобан» до свого приватного будинку (мабуть, щоб не «вбити» ходову свого «RANGE ROVER» вартістю від трьох мільйонів гривень)
Ще Розгачов відомий тим, що бувши багато
років міським «смотрящим» за житлово-комунальною сферою, за копійки скупив, а
по суті «скомуніздив» у міста декілька споруд, повідомляє сайт «Наші гроші».
Ще одним сусідом по «сідалу» і одночасно
лідером «батьківщинської ватаги» є ще один перебіжчик (на цей раз з «Народного
Фронту») Олександр Цертій, який і рулить як вищезгаданими персонажами, так і
міськрадівським «кордебалетом», в числі якого скуплені оптом фракції «Свобода»,
«Самопомочі» і РПЛ.
Радикальна «Мельпомена»
Під час передвиборчої
кампанії–2015 «ляшківці» активно «бомбили» мізки кропивничан «європейськими
цінностями». Головний «радикал» Рафаель Санасарян взагалі обіцяв перетворити
Кропивницький на «європейське місто». А після потрапляння РПЛ-івців до
міськради почались «європейські» бойкоти з мізансценами, яким можуть позаздрити
професійні театрали.
Не дивно, що побачивши
такі таланти «радикальної самодіяльності», Олександр Цертій закріпив
«театральну» функцію якраз за фракцією РПЛ, де головні ролі виконують «комік»
Михайло Демченко (він приносить до сесійної зали то забитих тварин, то яйця) і
«трагік» Сергій Бойко, роль якого «голосити» по судах і щось нудно розповідати на телеефірах. Іноді за командою «ляльковода» «театралам» підгавкує
«самопомічнянець» Володимир Смірнов і мовчить, але багатозначно випучує очі
Віталій Пінчук.
І якось за цією
гіперактивністю однопартійців, давно не видно і не чути головного міського
«радикала», колишнього кандидата в мери Рафаеля Санасаряна. А між тим цей пан
непогано собі поживає і навіть іноді влаштовує «перфоманси», не гірші від
демченківських…
«Скляні берізки» та «домовини» в
центрі міста
Колись давно у міста був
готель «Київ», в якому жили гості нашого міста. У 90-х роках його перетворили
на «офісний шанхай», де отирались різноманітні торговці, мутні контори типу
«трастів», які «перекидали» ледь не все місто на гроші. Там же «тусувались» місцеві
чаклуни, ворожки і продавці косметики. У «нульових» публіка дещо змінилась і
там оселились ріелтори та кадрові агенції («потомственні» чаклуни та ворожки
нікуди не ділись).
У кінці «нульових»
споруду ніяк не могли продати (ціна була зависока), а вже у «десятих» там
з’явився Санасарян і побудував торговий центр. Повна «європеїзація» місця
торгівлі пройшла у 2016 році: спочатку Санасарян огородив
кілька берез металевою сіткою, а за місяць по-європейські «засклив»
дерева.
Але «радикальний
європеоїд» Санасарян виглядом «акваріумних берізок» не задовольнився і дав
наказ ще більше наблизити місто до «європи». Для цього посеред тротуару без
жодного дозволу міської влади поставили
дивні споруди, які нагадували містянам домовини.
Люди спочатку шарахались
від них, а потім звикли і навіть почали торгувати з них різноманітним крамом. Санасарян при цьому намагався довести, що це такі «європейські» лавочки
для сидіння, проте люди не дуже вірили і не переставали кепкувати з
«євродомовин» у соцмережах. Вже пізніше після втручання
спецінспекції «гробики» прибрали.
Кеди на кулі: «російський
бізнес» Санасаряна
Є в Російській
Федерації (з якою, хто забув, Україна вже три роки воює) мережа магазинів спортивного одягу «Спортмастер», заснована у 1992 році у Москві. І ось цю
саму мережу восени 2014 року (війна на Сході вже триває) у тоді ще Кіровоград
заводить у майбутньому «радикальний європеоїд» Рафаель Санасарян. І поки 15
вересня 2014 року голі і босі українські добровольці гинуть під російськими
кулями, у Кіровограді Санасарян помпезно відкриває магазин «Спортландія»
і дарує всім, хто прийшов по 100 бонусів. І до цих пір мережа магазинів спортивного одягу
та приладдя є основним бізнес-активом Санасаряна. Ця мережа стоїть на трьох
«китах»: «Columbia», «Спортландія» та Sport Discounter. Хоча по суті
це різні профілі одних «яєць». А тепер, як кажуть – слідкуйте за руками…
«Columbia»
позиціонується як мережа магазинів бренду. Але є одне суттєве АЛЕ: а хто
слідкує, якою «коламбією» торгують в цьому магазині? Так от, впродовж всього
часу роботи цього магазину, кропивничани і гості міста частенько купували
«пальонку». Схема така: на магазин закуповується невелика кількість дійсно
брендового одягу. Потім з Китаю приходить кілька сотень тюків з копіями тієї ж
«Коламбії», яку навіть не кожен спеціаліст відрізнить від оригіналу. І от саме
цей «крам» і потрапляє на прилавки. Санасарян намагається тримати цю схему у таємниці
навіть від топ-менеджерів магазинів, але це вже два роки «секрет Полішинеля».
Звичайно, будь яка перевірка з боку менеджерів головного офісу проходить на
ура, адже на час перевірки на вішалки вивішується дійсна «Columbia» плюс до
ревізорів застосовують традиційну вірменську гостинність формату
«шашлик-машлик». Логічно, що основний прибуток Санасарян отримує з продажу
«паленого» товару за ціною справжнього. Тож, купуючи «оригінал» у магазинах
пана Санасаряна, уважно придивляйтесь до товару і питайте сертифікати
відповідності. Хоча це теж не може убезпечити вас від купівлі підробки, яку ви
через сезон вимушені будете викинути на смітник.
Те саме
стосується «оригіналу» одягу чи взуття, які прикрашають прилавки «Спортландії»
та «Sport Discounter». Навіть продавці іноді підказують, що на вітрині немає
жодної брендової речі і ви купуєте в кращому випадку «копію». Підробкою
насмілюються називати той хлам лише одиниці. І пан Санасарян мститься їм досить
оригінально – вивішує їхні фото на бігборди,
звинувачуючи людей у чималих крадіжках.
Але найголовніше: «біджетні піарщики» Санасаряна завжди прописують «радикальному європеоїду» у
«бумажки» для виступів «європейські цінності». Підкажіть, яким номером
позначена «цінність» під виглядом американського продавати низькоякісний
китайський одяг, а гроші перевозити до Росії, куди Санасарян регулярно їздить? І
«радикал» навіть не приховує, що їздить у справах бізнесу до Російської
Федерації і Китаю. У Китай – по підробки, у Росію – везе гроші, за які потім
відливають ті кулі, які летять у бік українських військових. І справжнім
цинізмом 80 рівня є відповідь Санасаряна громадським
активістам – що він їздить до Росії за зефірками…
Комментарии
Отправить комментарий