Сьогодні сталося те, від чого кропивничани вже дещо відвикли – міська рада нарешті почала працювати. На цей раз кворум був: у сесійній залі зареєструвалось 30 депутатів і впродовж 90-та хвилин обранці прийняли кілька надважливих для міста рішень.
«Полгода плохая погода»
Ще в минулому році після переформатування депутатської більшості, групка обранців від «Батьківщини», яка складалась з перебіжчика з «Народного фронта» Олександра Цертія, «бігунків» з Партії регіонів, «солодкої парочки» Терзов-Розгачов і ще кількох персонажів дрібніших калібром, гучно образились на тяжку долю і вирішили будь що зайняти ключові міські «крісла». І «істинні батьківщинці» почали рекрутувати собі піхоту з числа більш фінансово слабких колег: Терзов «прикупив» спочатку міськрадівську фракцію «Свобода» (Капітонов з Маламеном – міськрадівська «голота»), а потім на здачу придбав фракцію Радикальної партії (влаштувавши «бойового півника» Демченка на роботу, а колишньому секретареві міськради Бойку кожного місяця виплачуючи чималу премію). Зовсім дешево «цертіянам» дісталась фракція «Самопомочі» - ті купились за «уважуху». Всьому цьому «циркові» були поставлені задачі – будь що повернутись до влади, а потім поставити Олександра Цертія на міський «трон».
Після невдалого "силового", почався «цирковий період», де прімою став радикал Михайло Демченко, який то кричав, то голосив, а то і приносив на сесії то куплені частини вбитих тварин, то власні яєчка. Не відставав від колеги і Володимир Смірнов, який виступав в іншому амплуа – «бородатий медіум» і незрозуміло для оточуючих говорив про «зміну системи» та іншим чином «зас**ав мізки». «Бодігардами» у вищевказаних двох «нещасть» виступали «депутати-бройлери» Терзов і Розгачов. Але вся ця гоп-компанія працювала на одне – дати можливість виступити головній діючій особі – «Цертію вєліколєпному». Правда, репертуар у Олександра Миколайовича всі ці півроку був дуже бідним – всього одна мантра «8 вимог». І дарма, що всі 8 пунктів давно вже були в порядку денному сесії – «вєліколєпний» тупав ногою і скиглив з впертістю віслюка: «в нас є 8 вимог».
«Медіаблювота»
То ж не дивно, що містяни з одного боку вже звикли до заблокованої сесії та серіала «Міськрада», а з іншого - люди почали нервувати та вимагати у міської влади щось зробити і почати вирішувати надважливі для міста питання – виділення грошей нужденним кропивничанам, земельних ділянок учасникам АТО тощо. Коли у травні депутати мали б розглянути важливе питання взаємостосунків міста з Інгульською шахтою, депутати-бойкотуни так само колективно «похерили» засідання, посилаючись на цертієвську «мантру» про 8 вимог. Більше того, кропивничани вже плюються після читання сайтів, які належать опозиціонерам – там ці 8 вимог вставляють будь-куди (скоро навіть поставлять банер, що спливає, аби читачі не забули).
Більш того, проти міського голови, секретаря міськради та депутатів, які займають конструктивну позицію, весь цей час ведеться подібність «інформаційної війни» (Цертій, мабуть книжку прочитав, але зрозуміло пересказати підлеглим не зміг): майже до кожної новини на процертієвських сайтах намагаються причепити то Райковича, то Табалова, то будь-кого з «працюючої» більшості. Так, днями «фейконув» сайт «Златопіль».
Не встигли люди оговтатись від цього «подобія» новини, як досить недолуго «відіжгла» «Трибуна»
«Собаки гавкають, а караван іде»
Всі ці півроку міський голова разом з секретарем міськради що тільки не робили, аби зібрати «опозиціонерів» у сесійній залі: і «8 вимог» лише у присутності журналістів разів 20 слухали а потім всі ці вимоги включали до порядку денного сесії, і особисто та через ЗМІ запрошували до сесійної зали. Але «бойкотуни» вперто не приходили, постійно звинувачуючи очільників міста у тому, що «Донбас Бойкот не чують».
І якесь «завєтноє слово» влада, здається, знайшла. Ні Райкович, ні Табалов не розкривають інтриги, як вдалось вмовити частину опозиціонерів прийняти участь в сесії.
Проте спробую скористатись знанням та логікою:
Варіант 1: «демопозиція» таки схаменулась, покинула власні амбіції і перервала «бойкот». Робота розпочалась і продовжуватиметься надалі. В цю версію просто хотілося б вірити;
Варіант 2: «демопозиція» розкололась на дві частини: «конструктивну» (яка працюватиме на благо жителів міста) і «яструбів» (які продовжуватимуть бойкотувати сесію, а може ще й голодуватимуть, як їхні колеги з «Самопомочі»). Ця версія здається мені реалістичнішою. Особливо, якщо уважно послухати післямову деяких опозиціонерів – «свободівця» Капітонова та «самопомічнянця» Пінчука.
Варіант 1: «демопозиція» таки схаменулась, покинула власні амбіції і перервала «бойкот». Робота розпочалась і продовжуватиметься надалі. В цю версію просто хотілося б вірити;
Варіант 2: «демопозиція» розкололась на дві частини: «конструктивну» (яка працюватиме на благо жителів міста) і «яструбів» (які продовжуватимуть бойкотувати сесію, а може ще й голодуватимуть, як їхні колеги з «Самопомочі»). Ця версія здається мені реалістичнішою. Особливо, якщо уважно послухати післямову деяких опозиціонерів – «свободівця» Капітонова та «самопомічнянця» Пінчука.
На користь цієї версії говорить ще один факт: на сесію не з’явились 13 депутатів: фракція «Батьківщини» майже повністю проігнорувала засідання (Цертія разом з «бройлерною парочкою» не було, присутнім був лише Гребенчук), із «радикалів» був лише Бойко (ні «півника» Демченка, ні «Коламбія-мена» Санасаряна не було в сесійній залі).
А от «нашкраївець» Олег Краснокутський оптимістично заявляє про те, що сьогодні депутатами і «більшості», і "меншості" було продемонстровано те, що і має бути на сесіях міськради – РОБОТА.
P.S. За півтори години конструктивної РОБОТИ без перфомансів, депутати виділили матеріальну допомогу громадянам, підтримали депутатські запити, погодили гірничий відвід Інгульській шахті на умовах соціального партнерства. За кілька хвилин після оголошення перерви, Андрій Райкович підписав меморандум із керівництвом СхідГЗК. Ця угода передбачає щорічне виділення підприємством 2 млн. грн. на соціальні потреби міста та залучення 10 млн. грн. на покращення технологічного процесу, краще очищення скидуваної після переробки води.
P.P.S. Коли писався цей матеріал, на сайті «Златопіль» з’явився текст, у якому Олександр Цертій непрозоро натякає, що боротьба «цертіян» за владні крісла не закінчилась…


Комментарии
Отправить комментарий