Кропивницькі депутати-бойкотувальники проти розгляду їхніх вимог громадськістю

Депутатська група, яка називає себе «демократичною опозицією» і яка вже зробила все місто Кропивницький заручником своїх політичних істерик, продовжує демонструвати як «подвійні стандарти» так і зневагу до власних виборців.

Під час своїх численних виступів у підконтрольних ЗМІ та дописах у Фейсбуці, «бойкотувальники» не втомлюються заявляти про свої 8 вимог, за допомогою яких вони більше місяця тероризують чвертьмільйонний обласний центр. Ці «вимоги» по суті є передвиборчою програмою Саші Бєлого Цертія, а група «протестантів», яка заявляє, що не ходитиме на сесії, за логікою мала б сама активно вимагати громадського обговорення своїх же положень.

«Крайній» раз (навряд чи останній, знаючи головних кукловодів і штатних «істериків» опозиції) цю «мантру» з восьми пунктів, «заколотники» читали на зборах Громадської ради у четвер, 20 квітня. Члени Громадської ради до депутатів пприслухались і вирішили звернутися до міського голови, аби той якнайшвидше посприяв залагодженню конфлікту. Про це писав один із «рупорів бойкоту» - сайт «Акула», який належить «парковій» частині опозиції.

Міський голова Кропивницького Андрій Райкович, втомившись вмовляти депутатів починати працювати і розуміючи всю «форс-мажорність» ситуації з бойкотом депутатської «меншини», до прохання Громадської ради прислухався і вже у понеділок, 24 квітня прийняв рішення провести громадські обговорення 8-ми «проблемних пунктів» опозиціонерів в цю суботу 29 квітня.

Але проти громадського обговорення своїх же вимог виступають… самі бойкотувальники. У ролі «Баби Яги» (котра завжди "проти"), виступила «паркова» депутатка Валентина Яремчук, яка під час проведення сесій насолоджувалась угорськими краєвидами. У своєму Фейсбуці пані Валентина написала, що міський голова ніби-то скликає Громадські слухання (трохи інший формат з іншою процедурою проведення). При цьому депутатка навела купу статей Статуту територіальної громади. У дописі відразу ж «відмітились» кілька традиційних симпатиків бойкоту, які самі ж почали обговорювати неіснуючу проблему, яку підняла пані Яремчук, мабуть, не «відійшовши» від закордонного відпочинку.

З цих дій «метало-паркової опозиції» можна зробити відразу кілька висновків:

1. «8 вимог», за допомогою яких «меншина» намагається взяти «за горло» міського голову, працюючих депутатів та кропивничан - ніщо інше, як формальний привід до бойкоту.
2. Ці «вимоги» якнайдовше потрібні бойкотувальникам у якості «невиконаних» міським головою і секретарем міськради, для того щоб і далі «трясти» ними на кожному зібранні, в якому беруть участь більше двох людей.
3. «Бойкотувальники», як вогню, бояться громадського обговорення своїх же «8-ми вимог», інакше всіляко б прискорювали цей процес.
4. «Альтернативний порядок денний», розгляд якого «меншість» всіляко «пропихувала» на сесійному засіданні 21 лютого, був створений за один день і подавався опозиційними депутатами як «швидке вирішення питань громади». А от «швидке рішення» міського голови по розгляду вимог «бойкотувальників» «меншина» чомусь вважає «незаконним».
5. Валентина Яремчук у своєму Фейсбуці говорить про 3000 «людських підписів», які мають стояти під рішенням про скликання Громадських слухань. А як щодо тих 20000 підписів, які за словами головного «бойкотувальника» Олександра Цертія ніби то «вже стоять під 8-ми вимогами»? Чи не є це сигналом до початку громадського обговорення ситуації?

Чого бояться ті, хто називає себе «демократичною опозицією»? Своїх же «вимог», які можуть не витримати людської критики? Чи того, що до суботи не встигнуть «підвезти» кілька автобусів з «активною громадськістю», місцями роботи якої значаться «Дендропарк» або одна з металобаз? Чи засиділась без роботи «смердюча рота», яку загітували у сквері біля Дендропарку?