«Повстання «олов’яних солдатиків»: депутати-опозиціонери повністю «забили» на сесію та висунули місту ультиматум

Більше місяця частина депутатів міськради із так званої «демопозиції», яку в народі прозвали «метало-паркові», тримають у заручниках Кропивницький та його жителів. І якщо раніше «протестанти» ще якось намагалися триматися берегів, (Михайла Демченка це не стосується), то сьогодні вони показали чого хочуть насправді: шантажуючи своїх колег-депутатів зокрема і місто взагалі, вони намагаються «через коліно» змінити голів депутатських комісій і посадити «за кермо» у Кропивницькому «своїх людей»

Цертій і його «олов’яні солдатики»

Все почалось трохи більше місяця тому, коли виконком своїм рішенням пішов на непопулярний крок і встановив граничний тариф на проїзд у міському пасажирському транспорті 4,5 грн. Депутат від «Батьківщини» Олександр Цертій вирішив скористатися приводом "потролити" опонентів і, заручившись незадорого підтримкою інших «обіжених» депутатів (за гроші «перевертня» Терзова повністю поставлені «на зарплату» фракції РПЛ, "Свободи" та "Самопомочі") - зірвав сесійне засідання 21 лютого. 

Після першого зриву сесії хлопці відчули на смак те, що вони інтерпретували як власну «перемогу» і вирішили на цьому не зупинятись і спробували зірвати наступне сесійне засідання. Але на заваді у інтриганів стала принципова позиція міського колови і депутатської більшості, які проголосували за порядок денний, навіть за ті питання, за які «рвали баян» Цертій і компанія. 

Пересічним жителям Кропивницького це «реаліті-шоу» було б байдуже, якби на порядку денному не стояли сотні надважливих для них питань - прийняття довгострокових міських програм, купа невирішених земельних питань (в тому числі АТО-вці тривалий час чекають виділення своїх законних земельних ділянок) та матеріальна допомога людям, які її вкрай потребують. 

«Словесний понос» та «ігнор» як інструменти протесту

Про те, що сесійне засідання 30 березня, «миздобульці»-опозиціонери традиційно спробують зірвати, стало зрозуміло ще наприкінці минулого засідання 15 березня. Після істеричної прес-конференції, на якій «метало-паркові» погрожували міськраді судом (до якого «послідовні» потім так і не подали), мали б відбутися інші деструктивні кроки. І вони не забарились...

За наказом Цертія «олов’яні солдатики» Бєлов, Гребенчук та Деркаченко одночасно і масово ігнорують засідання «земельної» комісії, мабуть чекаючи, коли у кропивничан увірветься терпець і вони примусять «прогульщиків» працювати так би мовити «у ручному режимі». Аналізуючи останнє засідання цієї комісії і виступи на ній учасників АТО, стає зрозумілим, що до «ручного режиму» залишилось недовго. Першим злякався народного гніву «свободівець» Капітонов, який, хоч і з запізненням, але все ж взяв участь у засіданні земельної комісії. 

«Шановна МарьВанна, Міша сьогодні до школи не прийде. Хворіє»

На те, що цинізм і «по..їзм» депутатської «меншини» досяг дна і на сесію депутати все ж прийдуть сподівались їхні колеги, а також всі жителі міста. Але оптимізм почав згасати вже 29 березня, коли депутати-«протестанти» спочатку оголосили журналістам про термінову прес-конференцію на тему того, що відбувається у міськраді, а ще за годину чомусь її відмінили. 

Наступного дня, 30 березня на сесійне засідання зібралась конструктивно налаштована частина депутатів, секретар міськради та міський голова. Але сесійне засідання на півгодини затримується - чекають «протестників». Потім міський голова надає слово представникам громади, але «прогульщики» не з’являються і після них цих виступів . Міський голова оголошує депутатські заяви, які швидше нагадують записки, які пишуть батьки, коли «відпрошують» лінивих дітей від школи. Цього разу «раптово захворіли» Санасарян та Демченко. Терзов, Розгачов, Цертій, Капітонов, Бойко - терміново поїхали у відрядження, а Колісниченко - повідомив про відрядження по телефону. Інші депутати взагалі не повідомили про причини відсутності у сесійній залі. 

Депутати «більшості» разом з журналістами оцінили гумор і «директор школи» Андрій Райкович тут же дає завдання апарату міськради перевірити причини відсутності депутатів, а також перевірити довідки з лікарень та місць роботи у тих, хто все ж не полінувався хоча б «записку» принести. 

І вже після 10 ранку журналістів повідомили про те, що об 11:00 представники депутатської меншості даватимуть прес-конференцію у Прес-клубі.

Ультиматум

Розуміючи, що початку сесійного засідання чекати немає сенсу, журналісти переміщуються до прес-клубу, де їх чекає частина «прогульщиків»: Володимир Смірнов, Роман Колісниченко, Геннадій Маламен і… Сергій Бойко (той, що ніби-то перебуває у відрядженні). Пізніше до них приєднався «болящий» Михайло Демченко (подейкують, що його привезли машиною «того, що був у відрядженні» - Терзова. 

«Опозиціонери» почали з улюбленої справи - одночасно «переживати за людей» і розповідати про «поганих» міського голову, секретаря міськради і депутатів, які «не дають грошей на округи», всіляко «притісняють» і «ігнорують» депутатську меншість. 

В цей час у сесійній залі оголошується перерва і міський голова, секретар міськради та частина депутатів вирішують «провідати» прес-конференцію. Спікери «меншості» несподіваних гостей спочатку зустрічають привітно і навіть дякують за візит, проте буквально за хвилину все змінюється.

Коли Андрій Райкович звертається до протестників із проханням повернутися до сесійної зали аби продовжити роботу, спікери спочатку намагаються затюкати мера, а коли це не вдається, починають брати «на горло». Образи та «слюні» дістають навіть до громадських активістів, які теж прийшли спитати депутатів про їхню роботу. «Спікери» та їхня «група підтримки» кричали навіть на літніх жінок, які просили депутатів повернутися на їхні робочі місця. «Хворий» Михайло Демченко кричав гучніше навіть за здорових колег. І так захопився цим процесом, що про хворобу згадав, коли більшість з «гостей» повернулись до будинку з колонами. Тоді «бойовий говорун» почав показово «на камери» хворіти і попросив у дівчат з прес-клубу водички. 

Бенефіс «депутатської меншини» тривав майже дві години і показав істинне обличчя «протесту проти логіки». Володимир Смірнов відкрито повідомив журналістам, що при виборі між «людськими» питаннями (таких як виділення земельних ділянок та гаражів АТО-вцям і матеріальної допомоги нужденним) і власними амбіціями «збитого льотчика» (Смірнов був секретарем міськради) разом з щедрою зарплатою від «босса» Цертія, учасники «депутатського протесту» обрали амбіції. А АТО-вці мають зачекати. Смірнов прямо так і заявив, що ніби-то домовився, що захисники України почекають, поки скупщики краденого металу разом з «парковими» при підтримці «олов’яних солдатиків» (на зарплаті) «прогнуть» мера, змінять секретаря міськради та заступників міського голови і «опанують» гроші міського бюджету. А Демченку повернуть «почесну» посаду голови депутатської комісії з регламенту. 

«Симетрична» відповідь на ультиматум

Про справжніх вигодоотримувачів від депутатського «терора» розповіли журналістам міський голова та секретар міськради. Андрій Райкович зізнався, що колись допустив помилку, послухавши рекомендацій деяких «вождів» місцевої політики, які скористалися політичними квотами і фактично змусили мера рекомендувати на посаду секретарів відверто слабких і фахово непідготовлених Смірнова та Бойка, які зараз брешуть громаді. Адже Бойко ніби-то мав би бути у відрядженні, проте брав участь у прес-конференції

Райкович назвав «демократичну опозицію» клубом за інтересами і впевнено заявив, що не йтиме з ними на компроміси, проте сподівається на те, що депутати врешті схаменуться і почнуть працювати. Міський голова розповів журналістам, що інтереси у «зривальників» сесії - суто економічні і лише замасковані під «політику». Щодо мрій заколотників про відставку його і секретаря - Райкович назвав їх нісенітницею, зауваживши, що для нього важливіше - професійність людини, а не партійна квота. 

Міського голову підтримав секретар міської ради Андрій Табалов, який відкинув звинувачення колег-«дауншифтерів», зауваживши, що видатки на округи здійснюються системно, про що свідчать публікації самих депутатів. Наприклад, кілька днів тому на окрузі «ляшківця» Санасаряна почався ремонт найбільшого у місті двору. Це при тому, що на округах у депутатів, які входять до фракції «Наш край» - такі роботи не ведуться. Щодо вимог депутатського «ультиматума», Табалов пояснив, що вони дуже нагадують тези депутата Цертія, тому є нічим іншим, як передвиборчою програмою голови міськрадівської фракції «Батьківщина». 

Поки депутатська «меншина» грається в «політику», в місті можуть померти (тьху-тьху) кілька кропивничан похилого віку, так і не дочекавшись необхідної матеріальної допомоги.