Спортсменам.NET: Громадська рада «валить» проект спорткомплексу для дітей?

Громадська рада при кіровоградській міськраді виступила проти будівництва у центрі Кропивницького спортивного комплексу для дітей. Мотиви: у ініціаторів цієї побудови може не вистачити грошей, а також, що потім цю землю у спортсменів можуть «віджати» інвестори. 

Раунд 1. Win-Win

23 січня відомий у Кропивницькому спортсмен Євген Скирда через Facebook відкрито звернувся до міських посадовців та депутатів з проханням допомогти знайти земельну ділянку під будівництво дитячого спорткомплексу. Євген запевняв: гроші на будівництво є, але потрібна земельна ділянка площею 4-6 соток у зручному для дітей районі міста.

В той же день Євгена Скирду запросили на засідання міської «земельної» комісії, де він мав презентувати свій проект. Вже 25 січня питання побудови спорткомплексу члени «земельної» комісії розглянули, і погодили виділення земельної ділянки, яка знaходиться поблизу Нaбережної у сквері Молодіжному тa відноситься до земель рекреaційного признaчення. Депутати міськради на минулій сесії одноголосно це рішення затвердили.

Раунд 2. «Спарринг» з Громадською радою

Але позитив від швидкої та злагодженої роботи депутатів фактично перекреслили члени Громадської ради, які на вчорашньому засіданні фактично загнали ініціативу спортсмена «за Можай».

Спочатку Євген Скирда разом із другом і співінвестором Миколою Байбараком, намагалися презентувати проект: що будуватимуть і звідки на це візьмуть гроші. Друзі переконували, що спортклуб, який існує виключно на добровільнх внесках (у цьому випадку дійсно добровільних, адже 30% дітей займаються на безоплатно), вимушений знаходитись «у приймах» в «Акустиці». Спортсмени планують побудувати триповерховий спорткомплекс площею 600 квадратних метрів, причому не пошкоджуючи дерев. Аби малеча могла доїхати звідусіль на громадському транспорті, цілком логічно, що спорткомплекс має знаходитись у центральній частині міста.

Але спорт та дерева, схоже, в той день не дуже цікавили членів Громадської ради. На «татамі» вийшла Людмила Шубіна, яка була переконана що Євген хоче отримати безкоштовний шматок землі для власної вигоди. Громадський діяч напирала на те, що будівництво на рекреаційній території заборонене, а спортсмени ніби то ведуть комерційну діяльність і просто хочуть «хапнути» землі.

Євген Скирда намагався переконати, що добровільні внески йдуть виключно на потреби клубу і він готовий документально підтвердити це. Після тривалих дискусій тактика Шубіної змінилась: виникло нове питання: чому спорткомлекс має бути саме в центрі Кропивницького, а не, наприклад, на Лелеківці? Євген Скирда «приймає удар», застосовуючи елементарну логіку доступності спорткомплексу для того, щоб дитина могла приїхати туди і що важливіше - виїхати додому після тренувань однією маршруткою (пам’ятаєте: 30% дітей у СК «Борець» - з малозабезпечених родин). Як приклад, Скирда навів приклад спортбази на Масляниківці, яка «не прижилась» у якості основної саме через проблеми з транспортом.

Людмила Шубіна продовжувала «пресингувати»: то їй не сподобалась сума, яку спорсмени запланували на будівництво спорткомплексу, потім нанесла «добиваючий удар», зазначивши, що Євген Скирда немає жодних гарантій того, що ті інвестори, які сьогодні дають йому кошти, потім не прийдуть і не заберуть у нього цей спортивний комплекс. Спортмен пояснив, що серед меценатів цього проекту - його особисті друзі та батьки дітей, які займаються у СК «Борець» і жоден з них не перетендує на земельну ділянку.

Після більш ніж активного обговорення, Громадська рада так і не змогла прийняти жодного рішення. Потім таки «вимучили» проведення громадських слухань, на яких і вирішать долю будівництва дитячого спортклубу.

Раунд 3. Бій з «тінню»

Існує кілька перевірених століттями способів спротиву прийняттю невигідних рішень. Один з «найекологічніших» - забалакати важливу для суспільства тему. Спорт, здоровий спосіб життя, «забирання» дітей з вулиці, подалі від наркотиків, алкоголю та «дурних» компаній - ці тези експлуатують і політики, і громадські активісти. А коли доходить до справ - починається «балаканина», яка краде час, сили та віру у ініціаторів того чи іншого проекту.

Що громаді Кропивницького може дати реалізація ініціативи Євгена Скирди? По-перше, у центрі міста з’явиться сучасний спортивний центр, де боротьбою займатимуться кілька сотень дітлахів. По-друге, у обласному центрі з’явиться ще одна можливість проводити спортивні заходи, запрошувати титулованих тренерів чи спортсменів, а також залучати до спорту і здорового способу життя ще більш широкі маси жителів Кропивницького. Тут ще може бути багато пунктів, але, напевне, вистачить і цих.

Ідея Євгена Скирди безперечно не нова. Вона скоріше за все на даному етапі складна і небездоганна. Логічно, що засновник секції бразильського джиу-джитсу розбирається у теорії прокладки сантехніки чи будівництві опалубки гірше ніж очільник фітнес-центру, юрист, колишній військовий або колишній компартійний агітатор. І може дійсно, кошторис на будівництво дещо занижений (хоча подейкують: якщо не красти, будівельну «смєту» можна сміливо ділити на три).

Звісно, що до громадських слухань Євген Скирда має підготуватися набагато грунтовніше, зробивши висновки з «діалогу» з деякими членами Громадської ради, коли спортсмена банально «затюкали» міські «бойові балакуни». Євген, до речі, пообіцяв надати відповідні документи, які слугуватимуть доказом прозорості у будівництві дитячого спортклубу.

Не роздуми наводять деякі факти вчорашнього засідання Громадської ради:

1. Дивно, що цього разу Громадська рада фактично виступила противником громадської ж ініціативи. 
2. «Мочалила» Євгена Скирду член Громадської ради Людмила Шубіна, яка має безпосередній стосунок до одного з найдорожчих фітнес-клубів Кропивницького «Драйв» при майже повному «ігнорі» з боку очільника Громадської ради Олександра Величка. 
3. Рішення Громадська рада так і не прийняла і відправила справу на громадські слухання. У зв’язку з цим незрозуміло, навіщо Громадська рада взагалі розглядала це питання, адже можна було зекономити час і відразу порекомендувати пану Євгену звернутись із заявою до міського голови про проведення громадських слухань. Тому що затягування часу може «помножити на нуль» цей проект. Адже з кожним днем дорожчають будматеріали, вартість виконання робіт, а також можуть збільшитись інші витрати. І завдяки «зусиллям» деяких членів Громадської ради кошторис проекту дійсно може значно збільшитись і меценати просто можуть «не потягнути» це будівництво.
   
   Вже не кажучи про те, що зекономлений від «балаканини» час може витрачатись більш продуктивно: спорткомплекс збудують раніше, діти в ньому почнуть займатись раніше і, можливо, кілька десятків (а то й сотень) дітлахів так і не спробують перші в життя «сто грамів», або не не скористаються «бульбіком».